ПОРАДИ БАТЬКАМ
«Де беруться неслухняні діти?»
Кожен з батьків хотів би бачити свою дитину слухняною розумною, здоровою, ввічливою , але не завжди це вдається, і не завжди все залежить від батьків, дещо в цьому житті не можна змінити навіть при великому бажанні. Але багато є аспектів у поведінці дитини, які повністю віддзеркалюють внесок дорослих у формування та виховання дитини. Батьки не завжди спроможні зрозуміти те, що особисто вони посприяли формуванню тих рис характеру, які їм найбільше не подобаються, та дратують... Особливо незадоволення викликає те, що малюк не слухає і не виконує наказів чи прохань дорослих.
Багато є причин дитячої неслухняності, але все залежить від дитячої психіки. Дитина не просто не слухається, вона такою стає під впливом життєвих труднощів та негараздів реагуючи на них сильніше та відкритіше ніж діти з стійкою психікою. Непослухів прийнято сварити, карати, критикувати, але це не приносить очікуваного результату, і всі зусилля дорослих зводяться на нівець. В багатьох випадках дитячого непослуху, потрібно виховувати не тільки дітей, а і їх батьків.
Психологи визначили чотири основні причини серйозних порушень поведінки дітей, своєрідні «корені непослуху».
1. Боротьба за увагу.
Якщо дитина не отримує достатньо уваги, яка конче необхідна для нормального розвитку дитини, вона знаходить спосіб її отримати: не слухається. Тоді батьки вимушені звернути на неї увагу, задоволення від такої уваги мало, але хоч така...
2.Бажання помститись.
Діти часто ображаються на батьків і не завжди не безпідставно... Вияснення стосунків один з одним, менша дитина, яка потребує більше уваги та часу. І дитина відчуває себе некомфортно. Девіз непослуху в цьому випадку: «Мені погано, то хай і вам буде не добре!»
3.Боротьба за самоствердження.
Дітям дуже складно, коли батьки спілкуються з ними тільки в наказовій формі. Вони відповідають непокорою, впертістю, діями всупереч дорослого... Сенс такої поведінки – показати, що дитина це також особистість з якою потрібно рахуватись, та до її слів прислухатись. І неважливо , що рішення дитини в тому чи іншому випадку може бути помилкове, для дитини головне, що воно її особисте!
4. Відсутність віри у власний успіх.
Накопичивши гіркий досвід невдач і критики на свою адресу, дитина втрачає впевненість у своїх силах і можливостях. Особливо складно дитині, коли вона з боку рідних вона отримує не підтримку і допомогу, а насмішки і критику. У неї формується низька самооцінка, і вона вирішує: «нема чого старатися, все одно у мене нічого не вийде».
З’ясувати причину неслухняності і поганої поведінки дитини дуже просто, варто частіше прислухатися до своїх почуттів. Важливо зрозуміти, що часто батьки самі провокують дітей на неслухняність: коли дитина вимагає до себе уваги – дратуються, дитина починає діяти проти волі батьків – починають сердитися, у відповідь образа. Тому потрібно насамперед мати відповідальність і терпіння в будь – якому випадку і дотримуватися.
Дев’ять заповідей батьківства.
- не чекай, що твоя дитина стане такою як ти хочеш. Допоможи їй стати собою.
- не вимагай від дитини плати за все , що для них роблять дорослі.
- не зганяти на дитині свою образу, злість та невдачі.
- не принижувати .
- не ставитися до запитань та проблем дитини зверхньо. Краще допомогти, тому,що дитина не має досвіду.
- умій любити чужих дітей. Ніколи не роби чужим дітям те, чого не хочеш щоб робили твоїй дитині.
- люби свою дитину такою як вона є, тому, що дитина це свято, яке поки що з тобою.
- пам’ятай: для дитини зроблено мало, якщо не зроблено все, що можна.
- не муч себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, муч – якщо можеш, а не хочеш.
Чарівні ключики: поради психолога
1. Ніколи не кажіть дитині, що вона погана, чи що ви її не любите. Краще сказати так: «Я буду все одно тебе любити, але твоя поведінка мені дуже не подобається (мені за тебе дуже соромно)».
2. Не треба показувати дитині, що вам байдуже, чим вона займається, тому що така поведінка спонукає дитину до погани х вчинків.
3. Занадто суворе відношення до вчинків та поведінки дитини, що базується на принципах не зрозумілих дитині нагадують дресуру. Тоді діти можуть виконувати вимоги батьків, а у відсутності роблять протилежне та ігнорують заборони.
4. Якщо занадто балують це теж не приносить бажаного результату, тому що діти також не пристосовані до суспільства та відношення інших людей до дитини. Порада: «Спробуй сам, а як не зможеш я тобі допоможу».
5. Діти будь якого віку потребують лагідного відношення до себе, але якщо постійно нав’язувати свою любов це може відштовхнути дитину.
6. Не завжди діти оцінюють зусилля дорослих про навчання їх музикою , спортом, малюванням і так далі, це може викликати зворотну реакцію.
7. Не треба заглиблювати дітей у свої проблеми та негаразди. це впливає на дитячу психіку негативно.
8. Дорослі повинні показувати своїм дітям, що хороші вчинки їх дітей радують . а погані засмучують... Але якщо сьогодні дитині дозволяють щось. а завтра ні, то така поведінка негативно впливає на поведінки дитини і справитися в майбутньому неможливо з негативними вчинками.
9. Діти, які постійно чують. що у батьків на них немає часу, будуть шукати уваги у чужих людей. навіть якщо день розписаний по хвилинах знайдіть півгодинки для спілкування з своїм малюком, почитайте казку, заспівайте колискову, поцікавтеся проблемами...
10. Будь-чию любов не купити за гроші. Хороші вчинки, любов, повага, спільні ігри, мандрівки, увага, це стимул, який дає дитині всебічний розвиток, впевненість у собі, вчинках. І зовсім не гроші роблять людей щасливими і достатніми у житті. Любіть своїх дітей, і вони вам віддячать своєю повагою і любов’ю.
Кожна дитина має право:
Кожна дитина має право:
- бути бажаною та любимою дитиною в сім’ї;
- рости в безпечному фізичному та психологічному середовищі;
- на забезпечення її всебічного загального розвитку;
- висловлюватися та бути почутою;
- на повагу її почуттів;
- на уважне та позитивне ставлення до її особистості;
Права батьків:
- повага та розуміння від своїх дітей;
- увага до батьківських потреб;
- на відпочинок;
- на задоволення духовних потреб і інтересів;
- на особисте життя;
Розуміння необхідності поважати права один одного досягається завжди при виявленні любові, поваги, розуміння до своїх рідних та близьких.