ЗДО №2, ”Ялинка”, Жашків
Жашківський район, Черкаська область

Методична скарбничка

"Бесіда про працю восени"

 

Вихователь : Черниш Світлана Петрівна

 

"Бесіда про працю восени"
 

Мета: збагачувати уявлення дітей про особливості сезонних змін у природі та трудову діяльність людей в осінню пору; розвивати інтерес до природи; виховувати екологічну свідомість та естетичне сприйняття довкілля рідного краю.

Обладнання: сюжетні ілюстрації із зображенням праці людей восени. Знаряддя праці до сюжетно-рольової гри:граблі дитячі та заступи, віники, відерця.

 

Хід роботи

Організаційний момент.

Вихователь. Діти! Кожен день – це крихітна часточка нашого життя. Кожен новий день дарує вам маленькі відкриття і ви потроху пізнаєте оточуючий світ. А він, друзі, такий дивовижний та прекрасний!

Візьмемо, наприклад, сьогоднішній день. Погляньте навкруги – які тут гарні барви! Це тому, що зараз землю золотить...  яка пора? (Осінь.) Правильно.

 

Ходить осінь по Вкраїні,

Осінь мила, осінь дивна:

Листя золотом фарбує.

Щедрий урожай дарує.

Прохолоду насилає,

Птаха в вирій проводжає...

    

Вихователь. На сьогоднішній прогулянці ми поведемо розмову про чудову пору року – осінь, звернемо увагу на зміни в природі рідного краю, які сталися останнім часом, пригадаємо, до якої праці покликала осінь городників, садівників та двірників, помилуємося чудесним осінніми картинами, яких, на жаль, ми скоро вже не зможемо спостерігати, та поміркуємо про те, як ми маємо поводитися, щоб у цю пору не зашкодити рідній природі, та трішки з вами пограємо і попрацюємо.

Тож я запрошую вас, друзі, до мандрівки «Ходить осінь по Вкраїні, чудеса дарує дивні.»

 

Прогулянка-спостереження

 

Під час прогулянки вихователь проводить з дітьми тематичну бесіду.

Вихователь.  Подивіться, як змінилося листя на деревах. Яким воно стало? (Різнокольоровим, жовтим, червоним, коричневим) Справді, осінь, немов художник, своїм невидимим чарівним пензлем розмалювала листячко на деревах і кущах; пофарбувала вона й травичку. Чи багато залишилося зеленої трави? (Ні, трава переважно жовтувата, сіруватавона в’яне, сохне.)

Скажіть, чи можемо ми добре роздивитися траву під деревами? Чому? (Ні, тому що під деревами лежить опале листя.) Справді, осіннє барвисте листячко вже почало опадати. Поки що воно падає додолу несміливо, ніби йому шкода розлучатися з гілочкою. Але скоро всі дерева зостануться голими. Як ви вважаєте, листя залишиться лежати в нас під ногами? (Ні, його приберуть.) Правильно. Хто займається прибиранням листя на нашому подвір’ї? (Двірник.) Так. І йому обов’язково допомагають діти. Адже  прибирання листя – праця копітка: он його як багато, а буде ще більше! Спробуй-но все згребти докупи! До речі, ви знаєте, куди потім треба дівати опале листя? (Його слід вивезти або можна скласти до компостної ями.) Правильно. А от спалювати таке листячко в жодному разі не можна: дим, який виділяється під час його згорання, дуже шкідливий: він забруднює повітря і завдає шкоди довкіллю. Хто зрозумів, чому не треба спалювати опале листя? (Двоє-троє дітей  пояснюють.)

Давайте пройдемося нашим подвір’ям і подивимося, як осінь торкнулася наших клумб, нашого городу, вдихнемо повітря і спробуємо відчути, як воно змінилося за останні дні, поглянемо на небо і всі разом поміркуємо про те, яка погода може чекати на нас у найближчі години.

Діти виконують завдання, запропоновані вихователем, і описують свої спостереження за допомогою вихователя.

Наприкінці прогулянки вихователь звертає увагу дітей на те, що вже немає прудких ластівок, які ще недавно снували по подвір’ю, адже ці пташки, як і більшість перелітних птахів нашого краю, уже встигли відлетіти до вирію. 

Вихователь розміщує перед дітьми сюжетні ілюстрації про господарську діяльність людей восени.

Вихователь.

 

Хазяйнувати осінь не ліниться:

Городниця вона та садівниця.

На вулицях, у парках та у полі

Всім восени роботи є доволі –

Всім, хто працює, щедра осінь рада.

Так! Восени – і горобець багатий.

 

Робота з ілюстративним матеріалом

Діти розповідають про осінні роботи, спираючись на ілюстративний матеріал і власний досвід. (На городах зараз збирають урожай капусти, буряків, моркви; у садках збирають пізні яблука і груші; на полях скошуютькукурудзу, соняшник тощо.) 

Дітям також пропонують розповісти про власну участь у подібних трудових справах (удома, у селі в бабусі, у своєму дворі тощо). Пригадати, що ми садили на своєму городі, як ми доглядали за ним.

Вихователь відзначає найбільш вдалі розповіді й доповнює їх.

 

Гра "Чому так говорять на осінь?"

 

Вихователь. Усі ми любимо час, коли в нашім краї панує осіння пора. Ми називаємо осінь по-різному, і недаремно.

   Запитання для гри

o   А ви, діти, знаєте, чому так називають осінь?

o   Чому осінь називають художницею? (Вона фарбує листя дерев, кущів, травичку: всі рослини, що раніше були зеленими, восени вдягають нові кольори.)

o   Чому осінь називають золотою? (Більшість листочків стали жовтими, золотавими.)

o   Чому осінь називають щедрою? (Осінь дарує нам багаті врожаї фруктів, овочів, зернових культур, грибів, горіхів.)

o   Чому осінь називають господаркою, хазяйкою? (У цю пору не можна марнувати часу – слід господарювати, трудитися: у полі, садку, на городі й на вулицях міста.)

o   Чому осінь називають прощальною порою? Хто із чим (ким) прощається восени? (Ми прощаємося з теплими днями, перелітні пташки – з рідним краєм, а дерева – зі своїм листячком.)

Вихователь. Осінь справді дивовижна пора. Не можна не любити осінню природу нашого рідного краю, не можна залишитися байдужим та не милуватися, не захоплюватися її неповторною, чудесною красою.

А зараз ми з вами трішки попрацюємо і пограємось у сюжетно-рольову гру «Ми двірники». Ми будемо прибирати наш ігровий майданчик від опалого листя та сухих гілок. Я буду дорослим двірником, а ви маленькими двірниками. Давайте пригадаємо,якими знаряддями праці ми будемо користуватися? Відповіді дітей. Так правильно, нам потрібні і граблі, щоб загрібати листя, і віники ,щоб підмітати,і відерця, щоб виносити сухі гілочки. Праця дітей та вихователя на майданчику.

А зараз ми з вами підійдемо до нашого городу. Ми збирали  на ньому урожай, а тепер нам потрібно підготовити його до зими. Що нам потрібно зробити? (перекопати землю). Так, вірно. Зараз дівчатка відпочинуть, а хлопчики попрацюють. Я візьму здоровий заступ, ви маленькі, і приступаємо до роботи. Подивіться уважно,як потрібно робити. (Показ роботи вихователем, та праця дітей). Молодці всі попрацювали,потрудилися,час відпочити.

Недаремно осінь в усі часи надихала українських поетів на створення прекрасних, милозвучних віршів. А зараз послухайте чудові вірші, присвячені осені.

 

    Осінь

 

 Непомітно з’явилася осінь –

 Все коротшає день щодоби.

 Глянь, берізки  уже злотокосі

 І в дубів багряніють чуби.

 Не пустою прийшла до нас осінь,

 В неї повно  достатку в мішку.

 Покосили вже  гречку і просо,

 І отави в стогах на лужку...

 Саме груші солодкі поспіли.

 Пахнуть яблука, наче в меду.

 Повен соку – янтарної сили.

 Виноград золотіє  в саду.

 Пізні ягоди спіють, гляди-но.

 Так буває лише восени –

 Червоніє шипшина, калина.

 Повні кетяги горобини...

(І.Блажкевич) 

 

 Осінь

 

Осінь, осінь, лист жовтіє,

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя.

Діти ті листки збирають,

У книжках їх закладають,

Наче човники рікою,

І пускають за водою.

З них плетуть вінки барвисті –

Червонясті, золотисті.

 

Вихователь. Діти, чи сподобалися вам ці віршики? (Так.) Як ви самі описали б осінню пору? (Діти розповідають.) А пригадайте та назвіть мені прислів'я про осінь. (Діти називають). Молодці.

Підсумки.

Вихователь. Завжди прекрасна природа нашої Батьківщини, а особливо – восени. Бо така вже вона – українська осінь: чарівна та чудесна, багата та щедра, осінь-господарочка, осінь-хазяйка, осінь-витівниця...

 

Любіть же свій край, бережіть його природу, не завдавайте їй шкоди та прикрощів.

 

 

Логін: *

Пароль: *